Якщо ви ґрунтовно розберетеся в цій темі, то більше ніколи добровільно не зробите вашій дитині жодної вакцинації. Практично все, що пишуть на цю тему в ЗМІ, – це пропаганда, фальшиві новини, і все це не має жодного відношення ні до науки, ні до реальності.

За останні три роки я витратив тисячі годин на дослідження теми щеплень. Я повністю прочитав більше двох тисяч наукових досліджень і зараз можу з усією відповідальністю заявити, що якщо ви цілеспрямовано не розбиралися з цією темою, то практично все, що вам відомо про щеплення, це брехня. Від початку до кінця.

Мені зовсім не хочеться займатися зворотньою пропагандою, оскільки це дуже невдячна справа. Але, по-перше, я просто не можу про це не писати, тому що мова йде про життя і смерть, а по-друге, можливо, моє надмірне вкладення часу в дослідження теми щеплень зможе допомогти й іншим батькам прийняти правильне рішення. 

Нещодавно я розмовляв з родичем, який розповів, що, коли у нього народилася перша дитина, він присвятив чимало часу тому, щоб вибрати коляску, ліжечко, дитяче крісло для автомобіля і т. д. Але він не витратив ані хвилини на те, щоб розібратися, які щеплення варто чи не варто робити. Практично всі батьки делегують право на це рішення іншим. Вони вважають, що інші люди – вчені, лікарі або медсестри – вже розібралися з цією темою і прийняли оптимальне рішення.

Батьки приймають величезну кількість рішень, що стосуються їхніх дітей: чим харчуватися під час вагітності, де народжувати, як і чим годувати дитину, чи давати дитині соску і т. д. і т. п. Батьки приймають сотні рішень, що мають відношення до всіх аспектів життя свого чада з метою виховати здорову і щасливу дитину .

Але я абсолютно переконаний, що найважливішим батьківським рішенням є рішення робити або не робити щеплення дитині. І це найважливіше рішення майже всі батьки комусь делегують. Адже найголовніше для будь-якого батька – це здоров’я дитини. І немає практично нічого іншого, що впливало б на її здоров’я більше, ніж рішення робити або не робити щеплення.

Деякі батьки, з якими я спілкувався, настільки впевнені у важливості щеплень, що, навіть знаючи про те, що деякі вважають щеплення небезпечними, не просто не хочуть в цьому розбиратися, але агресивно відстоюють свою точку зору, не прочитавши при цьому жодної наукової статті. Вони не хочуть чути ані слова про те, що деякі щеплення, можливо, не дуже ефективні або навіть не дуже безпечні і це доведено багатьма науковими дослідженнями. З ними можна спокійно обговорювати будь-яку іншу тему, але як тільки мова заходить про щеплення, їх ніби підміняють. Вони не хочуть слухати жодних аргументів і мало не кричать про те, як це важливо – прищеплювати дітей і яке це благо для людства, що медицина подарувала нам щеплення.

Спочатку я ніяк не міг цього зрозуміти. Як може бути, що ці дуже розумні і освічені люди стають настільки фанатичні і неадекватні, як тільки мова заходить на цю суто наукову тему. А потім я, здається, зрозумів. Вони всі вже прищепили своїх дітей, і, як і більшість батьків, зняли з себе відповідальність за це рішення та делегували його іншим. Підсвідомо вони відчувають, що, якщо щеплення виявляться шкідливими, то вони будуть відповідальними за здоров’я і, можливо, навіть життя своїх дітей. Усвідомити таке важко.

Набагато легше жити, думаючи, що дитина вже народилася така. З алергією, з затримкою розвитку, з постійними отитами, з якимось аутоімунним захворюванням або навіть з букетом хвороб.

Дуже складно жити зі знанням того, що цю хворобу ти подарував йому сам. Делегуючи повноваження і знявши з себе відповідальність за це рішення, ревно захищаючи щеплення, навіть нічого про них не знаючи, ці батьки захищають себе від потужного когнітивного дисонансу.

Тому, якщо ви вже повністю прищепили своїх дітей, нових щеплень робити не збираєтеся, а до онуків ще далеко, напевно, вам не варто цікавитися цією темою. Хоча, з іншого боку, деякі наслідки щеплень можна вилікувати, якщо усвідомити, що вони набуті, а не вроджені.

Тема щеплень досить обширна. У ній неможливо розібратися за кілька годин і навіть за кілька днів. За той час, що я присвятив темі щеплень, я б міг вивчити пару іноземних мов або навчитися віртуозно грати на гітарі. Однак, оглядаючись назад, я можу заявити, що тема вакцинації – це найважливіша тема, якої я цікавився в житті дотепер. Висновки, які випливають з неї, виходять далеко за межі теми щеплень і навіть за межі медицини. Дослідження щеплень змінило мій світогляд, як ніщо інше.

Багато батьків вважають, що вони в принципі не зможуть розібратися з щепленнями, і висувають два аргументи. Перший аргумент: «Для заглиблення в цю тему необхідно біологічна або медична освіта». Це не так. Щеплення – це не вища математика, і будь-яка розсудлива людина здатна в них розібратися. У мене навіть близько немає біомедичної освіти, хоча моя дружина лікар, що, звичайно, дуже допомогло мені розбиратися з цією темою. Є чимало біологічних понять і термінів, в яких бажано розібратися, і коли є хтось, хто може їх відразу пояснити, це економить чимало часу. З іншого боку, Вікіпедія теж непогано все це пояснює. В принципі, розуміння всіх цих біологічних процесів зовсім не обов’язково, щоб з’ясувати, безпечні щеплення чи ні.

Дружина також допомогла мені розвинути набагато більш важливий навик – вміння критично читати медичні дослідження. Виявилося, що читання медичних досліджень дуже відрізняється від читання досліджень в точних науках, які я вже вмів читати. Існує чимало способів проектувати дослідження, вибирати контрольну групу і плацебо і грати даними так, щоб можна було довести все, що завгодно.

Другий аргумент: «Ніхто не може розбиратися в цій темі краще, ніж вчені з FDA (управління по санітарному нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів в США) або CDC (центр по контролю і профілактиці захворювань США). І якщо ці вчені стверджують, що щеплення повністю безпечні та ефективні, то будь-яка інша думка – це за визначенням думка некомпетентної людини».

По-перше, це «звернення до авторитету», тобто саме по собі логічна помилка. По-друге, питання, яке стоїть перед вченими з CDC, вельми відрізняється від питання, яке стоїть перед батьками. CDC, можливо, відповідають на питання: «Як знизити кількість інфекційних захворювань населення з мінімальним ризиком, мінімальною ціною і з максимальною ефективністю». Питання, який стоїть перед батьками, – «як виростити максимально здорову дитину». Це абсолютно різні питання, і відповіді на них, відповідно, можуть виявитися зовсім різними. По-третє, представники CDC не ризикують власною дитиною.

Здоров’я ваших дітей цікавить тільки вас. Воно не цікавить ні лікарів, ні медсестер, ні, тим більше, фармацевтичні компанії або вчених з CDC. Якщо з вашою дитиною щось трапиться через щеплення, ніхто з них не понесе ніякої відповідальності.

Існують тисячі досліджень, опублікованих в рецензованих наукових журналах, які доводять і небезпечність, і неефективність щеплень.

Парадоксальним чином дослідження, які намагаються довести безпеку щеплень, доводять їх небезпечність навіть більше, ніж дослідження, що підтверджують їхню шкоду.

Щоб довести, що щеплення безпечні та ефективні, потрібно всього лише провести рандомнізоване плацебо-контрольоване дослідження. Частину дітей прищеплювати усіма щепленнями, а іншу частину не прищеплювати зовсім. Таких досліджень не існує, тому що не щепити дітей вважається на даний момент неетичним. Тому практично всі існуючі дослідження – це обсерваційні дослідження, описи клінічних випадків, гіпотези, експертні думки, дослідження на тваринах і т. д.

Не існує досліджень, які перевіряють весь календар щеплень. Не існує навіть адекватних досліджень, які перевіряють безпеку хоч якогось одного щеплення! Тому коли говорять «щеплення безпечні та ефективні», то це апріорі недоведене твердження.

До тих пір, поки таке рандомнізоване дослідження не буде проведено, рішення прищеплювати або не прищеплювати дітей – це, по факту, вибір в умовах невизначеності.

Вважається, що серйозні побічні ефекти в результаті щеплень виникають вкрай рідко. Один на 100 тисяч або навіть один на мільйон.

Це брехня. Оскільки адекватних досліджень щеплень ніхто не проводив, важко оцінити реальну кількість побічних ефектів. Але навіть при найоптимістичніших оцінках серйозні наслідки бувають частіше, ніж у одного з 50.

Відповідно до опублікованого в 2011 році дослідження, половина (!) дітей в США має як мінімум одне хронічне захворювання, і їх число постійно зростає. Звичайно, далеко не всі захворювання пов’язані з щепленнями, але хто знає, скільки все-таки пов’язано, якщо ніхто цього не досліджує?

Особисто я припускаю, що побічні ефекти щеплень бувають практично у всіх, просто у більшості вони неявні і відстрочені за часом. Але, навіть якщо вони явні, мало хто їх пов’язує з щепленням. Наприклад, відомо, що ушкодження мозку – це одне з рідкісних, але можливих наслідків вакцинації. Але у скількох дітей пошкодження мозку буде не дуже значне, і в результаті вони втратять лише 10 пунктів IQ або отримають невеликі проблеми з пам’яттю, з концентрацією або з соціальною взаємодією? Чи може бути, що спад ефекту Флінна (поступове зниження після 2000 року середнього коефіцієнта інтелекту, який протягом XX століття поступово підвищувався) – це наслідок різкого збільшення кількості щеплень за останні пару десятиліть? Ніхто цього не перевіряв. А це – цілком логічне припущення.

Якщо взяти новонароджену дитину, у якої ще не повністю сформований гематоенцефалічний бар’єр (фізіологічний бар’єр між кровоносною і центральною нервовою системою), і вколоти їй вакцину, яка містить ртуть або алюміній, що є нейротоксинами, частина яких неодмінно потрапляє в мозок, хіба не логічно очікувати, що такий чи інший ефект буде у кожної дитини? А якщо повторювати цю процедуру кілька десятків разів протягом перших років життя, хіба не логічно припустити, що це ще більше посилить ефект?

Коли ви ознайомитеся навіть з невеликою частиною наукових досліджень, представлених в цій книзі, у вас не залишиться й тіні сумніву в тому, що щеплення на кілька порядків небезпечніше хвороб, від яких вони нібито повинні захищати, а рішення не вакцинувати дітей є набагато більш науково обґрунтованим, ніж рішення вакцинувати, і що вакцинація в її теперішньому вигляді – це один з найжахливіших медичних винаходів. Ґрунтовно розібравшись в темі, ви більше ніколи добровільно не зробите своїй дитині жодного щеплення.

Наші інтереси: 

Джерело

Джерело: Книга Антона Амантоніо «Щепитись чи не щепитись? Міфи про вакцинацію» (2020)