Паспорти вакцинації: медичний та соціальний аспект

Паспорти вакцинації: медичний та соціальний аспект

27 травня 2021 року на голова ГО “Вакцинація: вільний вибір” Вероніка Сидоренко дала інтерв’ю вебсайту медичних новин greenpost.ua. Викладаємо текст статті під трохи провокативною назвою “Вакциноскептики підтримують введення паспортів вакцинації”.

“Створення документа про вакцинацію, який зберігається у пацієнта, є радше позитивним нововведенням. У цьому переконана очільниця ГО «Вакцинація: вільний вибір» Вероніка Сидоренко.

«Ще й досі, відправляючи запити до державних структур щодо захворюваності на інфекційні хвороби та вакцинальний статус захворілих, ми отримуємо відповіді, де відсотків 30 — із невизначеним статусом. Тобто або людина не пам’ятає, чи робили їй щеплення, або не має можливості цього підтвердити.

Запровадження таких паспортів щодо вакцинації саме проти COVID-19 може також бути інструментом дослідження поствакцинальних ускладнень. Утім, навряд чи схожі симптоми у захворілих (ми бачимо сьогодні, що одними з найбільш обговорюваних післявакцинальних симптомів є тромбоз, міокардит, параліч Белла) уможливлять отримання компенсації, визначеної урядом. Адже необхідною умовою отримання компенсації є висновок експертної комісії про те, що захворювання спричинене саме вакциною.

За всі роки незалежності в Україні мені відомо лише про два таких випадки з імунобіологічними препаратами, і про одну компенсацію, отриману в результаті двох років судових тяжб. Компенсація становила 10 тис. грн за смерть дитини», — сказала активістка в коментарі GreenPost.

Вероніка Сидоренко вважає, що видання паспортів вакцинації COVID-19 не суперечить закону. Втім, лише доти, доки цей паспорт не використовується для отримання певних соціальних благ або перепусток.

«Якщо наявність або «заповненість» паспорту, наявність у ньому тих або інших вакцин буде перепусткою до отримання звичайних послуг (проїзд у громадському транспорті, відвідування освітніх закладів, державних установ, отримання соціальних виплат тощо), це становитиме грубе порушення Конституції України та основоположних принципів українського законодавства. Згідно з Конституцією, всі люди є рівними у своїх правах, незалежно, в тому числі від стану свого здоров’я. Введення сегрегації за принципом отримання вакцинації є, по-перше, необґрунтованим кроком, адже є відкриті дані про масові захворювання вакцинованих однією та двома дозами людей. По-друге, медійна пропаганда призводить до таврування тих, хто відмовився від вакцинації (причин може бути багато: токсичний склад вакцини, наявність абортивного матеріалу, недостатність проведених досліджень безпеки й ефективності, перенесення хвороби природнім шляхом і побоювання ефекту ADE тощо) як «несвідомих», «тих, через кого не знімають карантин» тощо. Це формує напругу у суспільстві, яку, за умов пандемії, необхідно зменшувати»,— Вероніка Сидоренко.

Активістка нагадує, що згідно з низкою міжнародних документів (Нюрнберзький кодекс, конвенція про біомедицину, хартія ООН про права людини) жодна медична процедура не може бути примусовою для здорової людини, і для хворої на інфекційну хворобу можливі лише тимчасові обмеження — не у вигляді медичного втручання (якщо пацієнт його не приймає), а у вигляді обмеження контактів.

«Цей кодекс не був написаний у кабінеті якимсь філософом-етиком. За ним лежать страждання від тортур, скалічені життя та смерті мільйонів. Вважаю, що нехтування його положеннями призведе до не менш руйнівних наслідків», — говорить Вероніка Сидоренко.”

Першоджерело