Ви зараз переглядаєте Юрист пояснює, чи законні преференції для щеплених проти COVID-19

Юрист пояснює, чи законні преференції для щеплених проти COVID-19

Така дискримінація за ознакою здоров’я створює колізію

Голова Комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький публічно схвалив рішення уряду запровадити преференції для тих громадян, які завершили курс щеплення.

«Обмеження при проведенні масових заходів не застосовуються, якщо у всіх учасників та організаторів є сертифікат вакцинації або негативний результат тестування за 3 доби (ПЛР чи експрес-тест). Підтримую це рішення Кабміну. Потрібно поступово вводити преференції для тих, хто зробив дві дози щеплення. Це загальносвітова практика, яка дозволяє збільшувати кількість охочих пройти вакцинацію», — написав Михайло Радуцький у соцмережі Фейсбук.

Ідеться про те, що згідно останніх змін від 2 червня 2021 р. до «карантинної» постанови КМУ у «жовтому» рівні епідемічної небезпеки зокрема забороняється проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів (у тому числі в розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування) за участю більше однієї особи на 4 м2 площі будівлі або території (якщо захід проводиться просто неба) або наповненістю залів понад дві третини місць (розміщення здійснюється з дотриманням заповнення двох рядів відвідувачами і одним порожнім рядом) у кожному окремому залі.

Зазначені обмеження не застосовуються за умови наявності в усіх учасників та організаторів заходу негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більше як за 72 години до здійснення заходу, або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації. Тобто для того, щоб потрапити до нічного клубу, концерту, стадіону тощо організатори вимагатимуть на вході або негативне тестування на коронавірус, або сертифікат вакцинації. Адже забезпечення однієї особи на 4 м2 або 2/3 зали буде вельми складним, та й втрачати заробіток із «вільних» місць організатори явно не забажають.

«І тут ми стикаємось із таким явищем, як дискримінація за станом здоров’я. Тобто здорова людина без будь-якого з перелічених трьох документів не зможе потратити на масовий захід, а гроші за вхідний квиток їй не повернуть (бо не виконала умови вказаної Постанови)», — сказала у своєму роз’ясненні GreenPost Вікторія Валах, адвокат, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін ЕПФ ОНУ імені І. І. Мечникова, член Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, член Європейської асоціації медичного права.

Юрист пояснює, чи законні преференції для щеплених проти COVID-19

Вікторія Валах нагадує, що відповідно до Конституції України, «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (ст. 21). «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22). «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками» (ст. 24).

І головне: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану (!!!) можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень» (ст. 64).

У п. «и» ст. 6 закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачено право кожного громадянина на правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних зі станом здоров’я.

Вказаний закон у ст. 9 встановлює вичерпний перелік обмежень прав громадян, пов’язаних зі станом їхнього здоров’я:

1) на підставах і в порядку, передбачених законами України, громадяни можуть бути визнані тимчасово або постійно непридатними за станом здоров’я до професійної або іншої діяльності, пов’язаної з підвищеною небезпекою для оточуючих, а також із виконанням певних державних функцій, та

2) застосування примусових заходів медичного характеру щодо осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, обмеження прав інших громадян у вигляді примусового медичного огляду або примусової госпіталізаціїа також у зв’язку з проведенням карантинних заходів допускається тільки на підставах і в порядку, передбачених законами України.

Рішення про обмеження прав громадян, пов’язані із станом їх здоров’я,  можуть бути оскаржені в судовому порядку» (ст. 9).

Вікторія Валах підкреслює, що у зв’язку з проведенням карантинних заходів закон допускає лише застосування примусових заходів медичного характеру, примусовий медичний огляд або примусову госпіталізацію.

Своєю чергою, закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у статті 29 вказує, що «у рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них». При цьому вказані обмеження аж ніяк не можуть суперечити вищенаведеним нормам Конституції України.

«Відтак ми маємо досить складну ситуацію, яка виходить за межі правового поля», — говорить Вікторія Валах. Юрист пояснює, що ця ситуація виражається у:

1) незаконному введенні карантину, оскільки порушено порядок його введення. Так, карантин вводиться виключно в умовах надзвичайного стану (п. 1 ч. 2 ст. 4 закону України «Про правовий режим надзвичайного стану»);

2) дискримінації осіб за ознакою стану здоров’я. Вона виражається у обмеженні права на вільне пересування здорових людей, що прямо заборонено ст. 64 Конституції України,  п. «и» ст. 6 закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та ст. 6 закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Джерело: